Так кропітливо поставила свій простий намет, Вперто бажала, щоби вщухали вітри погроз. Молекулярні слова вразили дикий кулемет, І помилився знову дитячих голів прогноз. Лагідна птаха, вітрами не скорена, Вкрилася в прірві наосліп, що на дощах. Я не здригаюся — вже, певно, зморена, Тільки хвилює мене тихий птах. Хай би летів далеко, поза світів, Хай би … Читати далі
Сріблом хвилястим покрило півсвіту — Вгамовує душу зима. Хочеться з холоду в хаті сидіти, Там, де морозу нема. Хочеться знати — в країні безпечно, Хочеться жити в тиші. І не боятися — станцій кінечних Бачаться міражі. Видимість знову притрушена снігом, Зносить усе на льоду. Смішно було колись бавитись бігом — Ще й дотепер це веду. … Читати далі
Відчуваючи легко складний життя такт, Я сприймаю його вже без зброї. Мій малюнок Тобі просто в ніжних словах, Там щасливі всі сцени й герої. Непомітно пройшло вересневе тепло, Щось від осені ще залишилось. Скоро знову весна, мов зими й не було, Навіть літо, почавшись, скінчилось… І чому моя мрія здійснилась отак, Ніби тільки початок дороги? … Читати далі
Коли кровоточили сльози і серце щемило, Коли крізь білий сніг у темінь шлях. Я не хотіла цього, але більше все ж любила, Коли тікав з очей таємний страх. Коли квітчаста осінь розквітала, Не обійшлося без ідеї боротьби. За свої дії й мрії я відповідала, Коли ставала жертвою пітьми. Такими тихими були мої молитви, Не часто … Читати далі
Я відпустила болі запекливі І потім вибачила себе від всіх. Мої зіниці навік приречені Збирати посмішки й тихий сміх. Сховати ввічливо живий рядок В до болю трепетне відчуття. І обирати один гудок, І обпікатись до півжиття. Що я зробила, що знову пліснява Покрила хліба мого жагу. Я не хотіла до крові місева, І щоб ходити … Читати далі
Люби, і все переможеш, пройдеш, хай непросто. Люби, і тоді не торкнеться зима. Осяй увесь світ лиш своєю посмішкою І знай — із цього почалася весна. Не треба тобі розчинятися й гинути, Не треба тобі більш терпіти й не вірити. Один всім закон над законами вивели: Любити людей і турботи покинути. Пиши на уроці життєвого … Читати далі
Тільки з Тобою завжди є справжньою, Це Ти зробив мені, так усе вийшло. Дихала глибоко, вірила завжди я, І відчувала цвітіння під вишнею. Терпкий і стиглий, поривистий, ніжний, Лід поламав і посипались зорі. Мов літній дощ, завжди теплий і свіжий, Що дарував був краплини прозорі. Щоб в серці вибухи, і в небеса злетіть, Переборовши свою … Читати далі
Я люблю тебе, мій до безтями, До пробачення себе, до самозахисту та сльози, І за рамками світла моєї віконної рами Проникаєш крізь серце ти в промені тої краси. Не холодний, не теплий, і до поцілунків мелодій Безпідставно, до щему вросли крізь мене почуття. Обіцяла навіки летіти у тихій свободі, Та, полону повіривши, знову ішла в … Читати далі
Вкрадена сторінка ніжного сюжету Виллється думками виключно поетів. Стиглими плодами смак втамує голод, Осінь покидає, дикий рветься холод. Не обігріває себе сам самотній, Не пообіцяє диво постороннім. Певно кривда в тому — вітром розпорошить, Теплі краплі стануть снігом перехожим. Я зігрію руки в думці неосяжній, І віддати муку хочу тим, хто справжній. Що потрібно знову, … Читати далі
Океан мій невтомний, невтішний, Безперечно найглибший, без дна. Ти буваєш святий, тихий, грішний, Як ламаєш усе — я одна. І тоді твоїй силі впокорююсь, І тоді граю в правильну гру. Наче фенікс, вернусь і загоююсь, І злечу на високу гору. Перемога завжди за тобою, Краще битися десь, та не тут. Стихнеш сам, я сама заспокою … Читати далі