Бува, людина спантеличено втрачає гідність, Бо щось пішло не так, а може, й недарма. Відкривши світу вкотре жалюгідність, Де вже обломки честі й упереджена пітьма. Нам не відомо, що і як штовхає, Та й ідеали танули в світах. Один Господь усіх нас так тримає, Що переносить повз безодню на руках. Бува, людина неквапливо озирнулась, Там … Читати далі
Красиво прожити єдине життя Доти можливо, доки триває. Вкарбоване Слово в душі від буття Нас спонукає і цього навчає. Красиво мовчати в подрібнену мить, Хай і минає, не випадково. Людина мудріша, коли там змовчить, Де вчасно мовчати душі на збудову. Красиво заслухатись, чути думки – Першопричина ніжних стосунків. Кричить, чи шепоче, чи пише рядки, Чи … Читати далі
I в останній момент, момент істини Ми побачим Того, Хто воістину! Ми побачим, як гинули пристані, Ми розвіємо сумнів про дно. Може статись, що в далечінь відстані, Ми гребли не туди, порозхристані. Ми закони шукали неписані, Ми служили не тим, що дано. Може, поки чужі нагодовані, Рідні діти заснуть неціловані. І паркани душі поруйновані, Поки … Читати далі
Знаєш, дівча моє миле й тендітне: Цей світ не такий, як здавалось спочатку… Там, де твоє серце крилате розквітне, Пройде не один щільний дощ напочатку. А потім не раз пагінці ті, що сієш, Потопче тварина самотня чи стадо… Я вірю, я знаю, ти знову зумієш Піднятись назустріч до сонечка радо. Повір мені, сила твоя лиш … Читати далі
Під тінню крил Твоїх я можу відпочити, Набратися наснаги для буття, Сховатися від всіх, щоб й далі всіх любити, Щоб не внести пустелю у своє життя. Мов та земля, що без дощу не родить, Без Твоїх сил – ми немічні й пусті, Сліпий сліпого кругом ями водить, Туди попадали вже й «зрячі», і «святі». Тому … Читати далі
Я читаю в твоїх очах – страх. На щоці терпко висохла сіль – біль. Неминучий ілюзій чарівних крах, Розчиняє таку ефемерну ціль… Я б сміялась, та я, як і ти, – жива, І міняють мелодії там без нас. Десь у Всесвіті гріють мене слова: «Я тебе запалив, щоб вогонь не згас!» Хай трясеться земля, і … Читати далі
Ти не сумуй, душе моя, Втішайся Богом! В Його руці рука твоя – Пряма дорога. Скажи Йому, що на душі, Співай молитву. Подякуй Господу й в тиші – Виграєш битву. Твої поразки й здобуття Не всім відомі. Різноманітні почуття Йому вагомі. Дарує ціль і для мети Прямі вказівки. Той напрям має довести Нас до домівки. … Читати далі
На шляху до Неба, на шляху до Тебе, Я іду з Тобою, в вірі та з любов’ю. Що ще я побачу? Чим Тобі завдячу? Лиш в Тобі, Ісусе, омину спокуси! Вірю й відчуваю – доведеш до Раю, Ти моя надія, моя сила й мрія. Там далеко, в серці, є відкриті дверці Для надії в краще, … Читати далі
«Бо люди – як хвилі, поглянеш – потонеш! – Матуся навчала з дитинства мого. – Дивись на Ісуса, хай навіть ти стогнеш Під важким хрестом, дивись на Нього! Надію положиш бодай на найкращих, Від сорому потім сховаєш лице. В Ісусі надія, спасіння пропащим, Він є Маяк віри, завжди знай оце!» Дитям я питала: «Хіба отак … Читати далі