Я дописую вкотре сторінку Знаменитих історій життя. І повʼязую нову косинку На плечах, на основі буття. Скільки ще вони винесуть речень, — Сторінки нескінчених забав. Від зупинки, до зустрічі й втечі, Від подяки до щирих благань. Альбатрос, мов літак, не літає І не сяде на рідний паркан. Тільки рибу велику ковтає, — Він для неї … Читати далі
Ти знаєш, як все буде? Ти все залишиш зайвим людям. Ти щаслива і смілива. Бо в тобі є щось особливе. І пароплави ходять сміло На пальному, в цьому діло. Те згорає, що штовхає, І навіть гудок минає. Завтра стане краще знову, Завтра не почуєш зову. В тихих водах темний омут, Вільний кінь не вдягне хомут. … Читати далі
Все перегоріло, все пройшло, І справді, відпустивши в прірву камінь, Я стала вільна ворогу на зло. Я не кидала в тих, хто мене ранить. Моя свобода вирвана з вогнем, Така слабка ще, і така вразлива. Коли згадала, як моїм плащем Вкривалась, грілась, але так тремтіла. Навіщо все тепер, ні для кого Не будеш надавати перевагу. … Читати далі
Я не пропала, там де зівʼяла, Я не спинилась, там де повзла. Мій обеліск вся пітьма накривала, А я любила, вірила, йшла. Ой, як нелегко було сміятись, Як моя зірка в інших світах. І попрощатись, і сподіватись, Що ще надії повернеться птах. Стигла пшениця ждала погоди І покривала собою лани. Певні моменти не для пригоди, … Читати далі
Повернула сповна, віддала незважаючи. І сліпими акордами вився туман. В цій стратегії справді є рани вражаючі, — Тебе бʼють ті, що биті до вирваних ран. Ореол на удачу ніяк не впливає. Стиглий плід залюбки залишився б в саду. А душа себе чистить і знов обрізає, Щоб плекати надію на вічність святу. Мій Отець, не пасує … Читати далі
Тримай ретельно всю увагу, Тоді зумієш зберегти Всередині красу й відвагу, І щастя зможеш пронести. В цім світі море мракобісся, Що краде тихо й наперед. Відколи Бог святий вознісся І обіцяв, що забере. Коли знаходжу якусь мантру, Я не читаю, як читач. Не вірю в карму всю азартну, Не грає нервами скрипач. Є тут крадіжка … Читати далі
Є речі непереборні і надто важкі, Тоді я лишаю в спокої. Іду тим шляхом, де й шукала стежки, І не віднайшла ні одної. Каретні колейки крізь грязь і багно — Отак починається школа. І я так веду все, буцім всеодно, Що лиш озираюсь довкола. Все геть незнайоме в знайомих степах! Я вперше отут вже ходила? … Читати далі
Так рано не пишуться вірші, Не кажучи правди — не спиш. Не зовсім знайомі й найгірші Емоції просто облиш… Каверзніше буде спитати, Чи знаєш, як кроки роблю? І музику ту не заграти, Де ненависть каже «люблю». Мені ідіоми не треба, Хотілось би все, як у всіх. Закрита вселенська потреба, Яку оголив підлий сміх. У відчаї … Читати далі
Дівчинка моя ти найкраща, Скільки сили в тобі і життя. Я тебе не віддам анізащо У вируючий світ небуття. Ти змагалася дуже і вперто, Ти орала самотньо грядки. І твій чинник був геть не задертий, Ти писала відверті рядки. Геть не ті, що зберуть стадіони, І не так, щоб запасти усім. Не вартують тих сліз … Читати далі
Є речі, які ми сприймаємо боляче, Та вони назавжди змінюють все. Той не підставить для тебе своє плече, Кого невідомо куди хто несе. Люди такі, що за вітром хитаються, Вправо чи вліво впадуть всеодно. Хай і невидимо, йдуть чи збираються, Але корабель уже сів на дно. Часу питання, все справді приречене, Десь міліони причин тре … Читати далі