Бо люди – як хвилі, поглянеш – потонеш!
«Бо люди – як хвилі, поглянеш – потонеш! – Матуся навчала з дитинства мого. – Дивись на Ісуса, хай навіть ти стогнеш Під важким хрестом, дивись на Нього! Надію положиш бодай на найкращих, Від сорому потім сховаєш лице. В Ісусі надія, спасіння пропащим, Він є Маяк віри, завжди знай оце!» Дитям я питала: «Хіба отак … Читати далі