Так рано не пишуться вірші,
Не кажучи правди — не спиш.
Не зовсім знайомі й найгірші
Емоції просто облиш…
Каверзніше буде спитати,
Чи знаєш, як кроки роблю?
І музику ту не заграти,
Де ненависть каже «люблю».
Мені ідіоми не треба,
Хотілось би все, як у всіх.
Закрита вселенська потреба,
Яку оголив підлий сміх.
У відчаї видно початок —
Пусте джерело з небуття.
Всі плинуть туди, де достаток
Продовжує щедрість життя.
Знайти, залучити, зіграти,
Створити мелодію з нас.
Потреба ностальгувати
Поцілює в серце підчас.