Меридіани та паралелі,
Штрихи, пунктири, координати…
Десь заблукали в затишній алеї
Та й розгубились, куди повертати?
Перли шукали на пляжах знайомих,
Та розганятись на жовтий не варто!
Нами керують місцеві райони?
Де обертається цукрова вата…
Понамокали під вранішнім сонцем,
Десь не закрила від зливи газета…
Все би нічого… Все — чи нічого?
Там пролетіла яскраво комета.
Десь необачність, десь неприступність,
Десь пошук правди на полицях склепів.
І на картинці зʼявляється скупість
На почуття, лише знімки скелетів.
І починає земля обертатись,
Їй все одно на малюнки на мапі.
Їй не потрібно комусь посміхатись
І зупинятись на зломі етапів.
Перли знайти, треба виплакать ріку,
Як під землею тролейбус чекати?
Важко змиритися, рани без ліку,
Добре, бо є, де кометам літати.
Обов’язково і непомітно,
Час все влаштує — поставить три крапки…
Сонце обійме планету привітно,
І прибиратиме з слів тихо «лапки».