Вже на підході осінні вагони,
А там і плоди, і листочки.
І скінчаться всі перегони,
Залишайся тільки квиточки.
Не всі знову сядуть на потяг,
Хтось піде своїм тихим ходом.
Для когось такий сильний протяг,
Що шибки попадають згодом.
Не затишно зовсім й не тепло,
І більш не цікаві змагання.
Хто більше, хто краще… вже й смеркло,
Не треба таким дорікання.
Ми йдемо шляхами до неба,
А там — усі рівно спасенні.
Визнання в людині — потреба,
А Бог визнає, хто смиренні.