А серце татове також зазнало болю,
Також пережило важкі часи.
Біг босоногим по засніженому полю.
Лягали влітку трави від коси.
Ще з малечку трудився півголодний,
Війна пройшла, лишила біль і страх.
Всі виживали… бідний й благородний.
Терпіло серце повсякденний крах.
Ти молодим пішов з отчого дому,
Став їм опорою, кормив і одягав.
Кому міг пожалітись ти? Нікому.
Спасибі Богу, що завжди оберігав!
Старався кожну мить і до сьогодні
Усе в сім’ю, все дітям, все для нас.
Щоб внуки навіть не були голодні,
Частуєш тим, що сам зростив й напас.
Ціную все, що дав мені з дитинства,
Твої історії перекажу своїм діткам.
Я радості пізнала материнства,
Я знаю ціну батьківським рукам!
Ти нам співав, співав завжди красиво.
Мені нема гарніших голосів,
Як ваші з мамою пісні! Це надважливо,
Що маю вас обох до цих часів!
Молю Отця, щоб лиш жили й любили,
Цьому нема ціни, у цьому все!
Щоб на руках молитви нас носили,
Тоді стає світлішим навіть чорний день!
Тому сьогодні тата ми вітаєм
Із днем народження, бажаєм благ усіх!
Хай Бог тебе завжди благословляє,
Дає здоров’я, щастя, радість, сміх!
Ми тебе любимо, татусю наш вродливий!
Живи, радій, молись і пам’ятай:
Він чує все, Господь є Справедливий,
Йому тугу сердечну ти віддай!
Що пережито, все Бог залікує,
Ми там зустрінем тих, що провели.
В Його обіймах Батьківських відчуєм,
Як добре, що життя Ісусу віддали!