Під звуки життя, що вирує у просторі,
Не хибна мелодія плинності лине.
І ти, як і я, зупинися на докорі,
Хай все, що не наше — відлине.
Прийняття реальності будуть безболісні,
І все, що навкруги, хай сяє.
І лиця щасливими, добрі і совісні,
Любов до життя поєднає.
Все стане на місце, відкрито і ввічливо,
Думки, і слова, і діяння.
І добрі часи ще продовжаться зичливо,
Покриє хвала нарікання.
Все тут ми пройдемо і там десь спочинемо
Там, геть десь за обрієм стелі.
І буде життя так, як є… нам відчинено
Ворота в небесні оселі.