Живи, Україно, живи!
Хай сонце тебе зігріває,
Хай ніченьку місяць кохає,
Ти ж пута ворожі зірви!
Ти мирна та вільна держава,
У серці Європи, мов квітка!
Як втроє закручена нитка:
Всі символи, віра та слава.
…Твій прапор є жовто-блакитний,
Як неба блакить голуба,
Як поле пшениці в жнива,
Як скеля, твій дух непохитний!
Тризуб, як той символ жаданий,
То спрага свободи і ВОЛІ,
Із нею ми вийдем з недолі.
Народ України незламний!
Біленька хатина в садочку,
Мов дівчина, вбрана й хороша.
Весна ця вдалася негожа,
Оплакує матінка дочку…
Калина – то Матері символ,
А цвіт-ягідки – її діти.
Куди тугу й біль нам подіти?
Від горя ти, Ненько, вже сива…
Рушник й вишиванка – безцінні
Реліквії, символ родини.
Ми вірим в тріумф України,
Несемо молитви невпинні.
Затих соловейко співучий,
Не тьохкає, гірко зітхає…
Бо наша Вкраїна страждає,
Біль в серці у неї пекучий.
Хто зцілить ту рану криваву?
Поверне дітей хто матусі?
Красу спопеливши в розрусі,
Як можна чинить, мов забаву?
Ти житимеш! Бог Сам з тобою,
І правда в Нього по правиці.
Була, як ягня, та з війною
Тепер ти подібна левиці!
Своє захищаєш, і кров’ю
Вкарбоване слово «СВОБОДА»!
Весь світ об’єднала любов’ю,
Твій нарід – твоя нагорода!
«Живи, Україно, живи!»
Настане хай мир, прийде спокій!
ВСЯ СЛАВА, ТОМУ, ХТО ВИСОКИЙ!
ВІН чує твої молитви!
ЖИВИ, Україно, ЖИВИ!