Прийняття — це звільнення від влади,
Від змагань, від інших почуттів.
Ти вже не чекаєш і не бачиш вади,
Ти вже не малюєш відкриттів.
Ти все розумієш і не відчуваєш,
Вперше зовсім легко приходить любов.
Бо у прийнятті насправді відпускаєш,
І даруєш волю свому серцю знов.
Там, де легко жити, там, де все прекрасне,
Там, де усі клітки без своїх жильців.
Все підвладно Богу, і старе й сучасне,
Більше вже не треба набивать синців.
Душі заживають, відпустило втому.
Егоїзм-хвороба тихо відступив.
Ти нарешті можеш відпочити вдома,
Ти нарешті вище низьких почуттів.
Добре, що в умовах карантину й болю
Не зламався стержень, світле знов лице.
Моє серце чисте, вийшло з ним на волю,
Мій Спаситель, слава вся Тобі за це.