Що тобі таке болить нестерпно?
Хто тобі такий болить?
Десь між січнем й поміж серпнем
Ти здригаєшся в цю мить.
Так, воно насправді з гноєм, —
Рана вирвана з нутра.
Хто її насправді скоїв,
Що пірнаєш не до дна.
І доповнює картину
Велетенський знов абсцес.
І обпалює, мов глину,
Шаленіючий процес.
О, палітра тої рани
Геть далека від краси.
І, бажаючи пошани,
Ти свій пластир не носи…
Як загоїти ретельно
Те, що наче океан.
Бʼє й клекоче знов пекельно,
І поглиблює туман.
У душі смертельна туга,
Що не хочеться рости.
Але згадуєш про Друга
І поглиблюєш світи.