Затьмарила сонце із хмар полоса,
І вище літак не літає.
Насправді не вірили ми в чудеса,
А знали — чомусь так буває.
Що ступить за обрій світило небес
І завтра — щоранку — проснеться.
А ми віднайдемо ключі від чудес,
Чи може це тільки здається?
Я тихо подамся у нові світи
І вперше свідомо зрадію,
Що це була я, у мені діяв Ти,
З Тобою я диво відкрию.
І за горизонтом питання буде,
Одне лиш — чому полюбилась?
Мій добрий Спаситель, узявши просте,
Ним чудо з простого вчинилось!