Я нічого чужого собі не взяла,
І своє не віддам добровільно.
На вазі в мене серце і добрі діла,
І хода то швидка, то повільна…
Розум чистий і вірний Тобі наперед,
Вперті кроки, завчасні маневри.
Я втікала під зливою, бив кулемет,
З гіркоти, самоти звів шедеври.
Талісман — не моє, оберіг — не для нас,
Цим химерним цяцькам не вклонюся.
В різних штормах життя лише
Ти мене спас, І Тобі кожноденно молюся.
Де мій рідний причал? Я довірилась в снах,
Я про все у житті забувала.
Ти мене захищав, я летіла мов птах,
Я Творця у піснях оспівала!
Ворогам не віддам я своєї ріллі,
І насіння вороже не сію.
Хай зростає для Бога мій хліб на землі, —
Він Єдиний плекав мою мрію!