Слухаю музику і сирену.
Десь на паркані затримався вітер.
Дихати легше від цих білих літер,
Що ніби крапельниця у вену.
Я тому рада, що обійшлося,
Що лише гармот попід балконом.
Все перекреслю одним флаконом —
Фарби достатньо колись запаслося.
Мені не потрібно буде малювати
Чи вибирати колір для стелі,
Чи вибивати печеру десь в скелі.
Лише потрібно свій захист тримати.
Тримати щосили, свої сили знати,
Повиставляти опори і сваї.
Наче вожак без барлогу і зграї,
Не втратити нюх і собі довіряти.
Затримати подих, щоб глибше пірнути,
Не похитнутися… і остерігатись,
Вище і вище над пеклом піднятись,
Щоби красу всю Господню збагнути.
Щоби побачити вогники в світлі,
Що десь в очах заховались глибоко,
Чим протилежні думки… і на око
Там неможливо відміряти вітер.