Коли спопеляють віки забудоване
Коли спопеляють віки забудоване, Коли поглинає вода і несе, Лишається тільки оте, що вмуроване, Стовпами стоїть, як те бувше шосе. Коли пережити і хаос й гармонії, Коли споглядаєш світанок і ніч. Залишиться те що не зникне в іронії, І те, що не спалить і доменна піч. Назавжди стоятиме справжня і впевнена, Не вбита, не втоптана … Читати далі