Я сумую за рідними й близькими,
Хто назавжди пішли в небеса.
Моє серце вражали ті блискавки,
Що моя ж не загасить сльоза.
Ті місця, що відведені кожному,
Не заповнить нічого й ніяк…
Часто й ми не буваєм спроможними
Довіряти життю просто так.
Певно, черствими і невтішними
Можна стати в житті день за днем.
Але справді бувають успішними
Ті, що геть не спалило вогнем.
Як би гаряче не палала біль,
Обпікаючи душі й серця…
Нас щитом захищає небесна ціль,
Тож зустрінемось в Царстві Отця.
Ті місця, де у памʼяті бережу,
Хай заквітчать надії квітки.
Знаю, янголи пильно тут стережуть,
І провадять до тої ж мети.
Де забудеться все, і зчезатиме
Назавжди біль, хвороби й сльоза.
Де нас разом Ісус обійматиме,
Де зустрінемось там, в небесах!