Чому мені так соромно за вас?
Сама ж я не вчинила щось погане.
Може, тому, що дім – Земля для нас,
І сонце нам світити Богом дане?
Чому мені так соромно за тих,
Хто кривдить Неньку, хто її не любить,
Кому чужі є кращі від своїх,
Хто рідний Край висміює і губить?
Чому мені так соромно за тих,
Хто не читає писаних законів,
Хто гріється біля вогнів чужих,
Кому немає меж, замків, кордонів?
Чому мені так соромно за всіх,
Хто наживався на чужому горі,
Для кого чиїсь сльози – просто сміх,
Хто взяв і загасив яскраві зорі?
Так підло увірвалася зима,
Продовжує морозити сезони.
Моя ж земля співуча – не німа,
І чистих голосів там є мільйони.
Нас чує Бог, і світ почує… мусить!
Історія записує всі втрати.
Від сорому за нелюдів примусить
Він їх усе в сльозах переписати.
«Бо згине зло і правда переможе!»
Від сорому ж за «них» земля страждає.
Та вийти переможцем допоможе
Господь всім тим, хто з Ним перемагає!