Моє серце назавжди у Твоїх руках,
Бо для Тебе одного – не іграшкове.
І де б я не була, не спіткає там крах,
Не спіткають там відчай, сумніви чи страх.
Ти прийняв й бережеш всю мене із любові.
І в таємній кімнаті, де тільки ми вдвох,
Бачиш все… Все як є, без прикрас і маневрів.
Ти читаєш серця крізь сторінки епох,
Полюбивши творіння Своє! Ти мій Бог!
Не буває подібних відносин – шедеврів!
Величаю Тебе, все Тобі завдяки!
Ти провадиш за руку і спокій вселяєш.
Бо без Тебе хвилини – то роки, віки,
А з Тобою пливу по життю залюбки.
Без кордонів любов Твоя й вірність без краю.
За кермом Ти, мій Спас! За свого корабля
Не хвилююсь… й за себе й за тих, що ввіряю.
В час, коли двиготить, стогне й плаче земля,
Моє серце в Твоїх руках, як немовля
На руках у матусі, що ніжно гойдає.
Від Тебе вчусь любити й приймати, як Ти:
Коли зірвані маски, і бачу таємне…
Проявити любов, що веде до мети,
Стати сходинкою, щоби далі іти.
Дати світлу Твоєму осяяти темне!