Шумить, вирує світ навколо,
Трапляються пустелі й гори…
Серед людей – самотнє коло,
В безлюдній тиші – Твої хори.
Ти все довкола наповняєш,
Спішу в Твої обійми знову!
Мою безодню Ти втоляєш,
Подарував мені обнову…
Не просто любиш, бо взаємно.
Не просто ціниш, бо так треба.
З Тобой живу я недаремно,
В Тобі однім моя потреба!
Ти досконало мене знаєш,
Приймаєш повністю, до крихти,
Недоліки всі покриваєш,
Мені нема до кого бігти…
Знаходжу в Тобі оправдання,
Знаходжу цілі та стежину,
Якою йду під час змагання,
Біжу якою до вершини!
Тримай, молю, не дай зверх сили…
Веди, прошу, життя шляхами!
З Тобою буду до могили!
А після… радість поміж нами.